Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Охрана труда У життєдіяльності людина не стільки виходить з безпосередніх інстинктів, скільки орієнтується на прийняту в суспільстві цілісно-нормативну систему.
просмотров - 334

Суспільство визначається:

– в вузькому розумінні,

– в широкому розумінні.

В вузькому розумінні – людське суспільство характеризується різноманітністю індивідуальних людських істот, як живих і активнодіючих елœементів історичного процесу.

В широкому розумінні – поняття суспільство охоплює всі суспільні явища:

1) соціальну діяльність,

2) практику,

3) суспільний та політичний лад,

4) організацію сім’ї та соціальних спільностей,

5) види культури,

6) різні форми духовності.

Суспільствоце вся сукупність історичних форм спільної діяльності і спілкування людей, особливий ступінь розвитку живої системи, способ існування якої є виробництво засобів для життя.

Об’єктивні засади єдності суспільства передбачають:

1) розширення і зміцнення господарсько-економічних зв’язків,

2) потребу сумісних зусиль у боротьбі з екологічною кризою,

3) зростання політичної єдності,

4) необхідність координації зусиль,

5) приборкування загрози ідеологічних, політичних, елігійних, конфесіональних конфліктів,

6) розширення культурних контактів між регіонами та інтернаціоналізація суспільного життя.

Процес соціалізації є діалектичним. Використовуючи діалектичний підхід, розглянемо процес соціалізації у вимірі людських відносин по горизонталі.

Процес соціалізації у вимірі людських відносин по горизонталі:

1) відношення «я-я»умова формування самосвідомості і самооцінки,

2) відношення «я-ти»царина формування моральних почутів (любові, ненависті, дружби),

3) відношення «я-ми»царина виховання національної свідомості, класового почуття, почуття гуртової солідарності, соціальнї справедливості.

4) відношення «я-людство»умова усвідомлення своїє належності до людського роду (джерело філософсько-історичних, футурологічних рефлексій),

5) відношення «я-друга природа»царина оцінки світу речей, створенних людиною, можливість стати «мірою всіх речей»,

6) відношення «я-природа»царина прояву найрізноманітніших інтересів (від прагматичного до естетичного),

царина формування екологічної свідомості,

– царина різних філософських концепцій.

7) відношення «я-універсум»царина формування світогляду, релігійних і філософських вчень, міркувань, щодо життєвого сенсу і смерті.

Фактори соціалізації людини:

а) праця,

б) мова,

в) самосвідомість,

г) естетична і моральна свідомість,

д) релігійні уявлення,

є) ритуальна практика.