Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Химия Методи радіонуклідної діагностикиполіляють на 2 групи: дослідження в цілому організмі (in vivo) і в біологічних середовищах|середі| (in vitro).
просмотров - 303

Прилади для радіонуклідних досліджень

Клінічні радіодіагностичні дослідження выполняютисполняют з помощьюпосредством спеціальних приладів. По медико-функціональному призначенню виділяють 3 групи радіодіагностичних приладів.

I. Радіометри для вимірювання|виміру| відносного накопичення γ- і β- излучающихлучеиспускающих РФП в органах і тканинах (ДСУ2-1, ГТРМ-01, УРЗ-2| NP-354), лічильники випромінювання радіоактивності всього тіла in vivo(СИЧ) і реєстрації содержаниясодержимого радіоактивних речовин в біологічних пробах in vitro (УРИ-7|, Гамма-12|гамма|, Бета-2бетта͵ Wallac).

II. Гамма -хронографы або радіографи застосовуються для безперервної реєстрації розподілу РФП|, змін радіоактивності, які характеризують функціональні особливості досліджуваних органоввременных распределœения(УРИ-1|, УРИ-3|, РКА 3-01, КП-РДИ-3| і т. п.).

III. Топографи Гамми призначені для дослідження просторових характеристик распределœенияраспределœения РФП в організмі пацієнта і отримання|здобуття| двомірного площинного зображення органів, тобто для візуалізації органів і систем. До ним відносяться прилади з|із| подвижнымдвижущимся детектором, що забезпечує отримання|здобуття| гамма-топографической картини распределœенияраспределœения РФП в досліджуваному органі методом механическогомеханичного сканування — топографи гамми, сканери типу MB 8100 і т. п., і установки з|із| нерухомим детектором — камери гамми, соединœенныесочетаемые з|із| ЕОМ: MB 9100 і ін.

Однофотонні емісійні комп'ютерні томографи і позитронні емісійні томографи (томографи гамми)|какие| дозволяють одержувати|отримувати| пошарове сцинтиграфическое зображення.

Основними робочими вузлами любогокакого-нибудь приладу є|з'являється,являється| детектор, аналізатор і блок реєстрації.

Реєстрація інформації може здійснюватися різними способами: 1) вимірювання|вимір| абсолютної або середньої кількості імпульсів (на радіометрах); 2) побудова|шикування| кривих “активність — час” (на хронографіях); 3) визначення швидкості переміщення РФП| 4) отримання|здобуття| картини распределœенияраспределœения γ-βθοπξμ³νώβΰνν РФП в досліджуваному органі (на сканерах, топографах гамми, ОФЭКТ, ПЕТ); 5) взаємодія стабільних і мічених|цілитися| з'єднань|сполучень,сполук| (РИА|).

Радіонуклідні дослідження в цілому організмі (in vivo)

Радіонуклідні дослідження in vivo проводять при необхідності отримання|здобуття| радіонуклідних даних про функцію і морфологію досліджуваної системи або органу.

Протипоказання до дослідження відсутні, існують обмеження, визначені НРБУ| -97. Залежно від мети|цілі| радіонуклідного дослідження в цілому організмі РНД| використовують в статичному і динамічному режимах.

Покази|показники,показання| до статичного радіонуклідного дослідження: діагностика патологічних процесів органів і систем і вивчення топографії внутрішніх органів. Дослідження проводять на топографах гамми.

Покази|показники,показання| до динамічного радіонуклідного дослідження: вивчення ступеня|міри| порушення функції системи або органу в динаміці протікання патологічного процесу.

Клінічна радіометрія - використовується для вивчення статичних, тобто|цебто| медленномедлительно протікаючих процесів накопичення і выведениявывода радіоактивних речовин в органах і тканинах, коли необхідне однократноеоднократное вимірювання|вимір| або многократноемногоразовое вимірювання|вимір| радіоактивності черезиз-за достатньо|досить| большойвеликий проміжок часу - хвилини, години, дні. Схема радіометрії див. рис.9.3.

Мал. 9.3. Принципова схема радіометричного дослідження.

1 – сцинтиляційний лічильник; 2 – реєструюче пристрій|устрій|.

Результати радіометрії виражаються|виказуються,висловлюються| у відсотках|процентах| по відношенню до прийнятої хворим активності радіоактивної речовини або патологічної ділянки тіла подо відношенню|ставленню| до |до|симметричному ділянці тіла. Дослідження выполняютисполняют на рахункових приладах – радіометрах ("ГАММА" | ДСУ-2-І|, УР-3-2 і ін.), а результат одержують|отримують| у вигляді числового значення інтенсивності випромінювання РФП| в Бк.

Радіографія використовується для вивчення быстропротекающих фізіологічних процесів - визначення швидкості кровообігу, вентиляційної функції легенів, функціонального состояниястана серця, печінки, нирок|бруньок| і т.д. Результати радіографії реєструють у вигляді кривої, відбиваючої зміну активності РФП| над досліджуваною областю протягом часу иследования|. Крива вимірювання|виміру| радіоактивності реєструється автоматично самописцем, підключеним до радіометру (УР-1-1, УРУ-68, “Гамма”, “Ксенон”, УР-1-3 і ін.). Принципову схему радіографії див. рис.9.4 а, проведення радиоренографии| див. мал. 9.4. би

а

би в

Рис 9.4. Радіографічне дослідження функції нирок|бруньок|:

а) схема дослідження [1- детекторів випромінювання, 2 - пульт управління, 3 – реєструюче пристрій|устрій|]; би) радиоренограф|; у) пульт управління.

Для візуалізації характеру|вдачі| розподілу РФП| у внутрішніх органав| використовують сканери і камери гамми.

Сканування выполняютисполняется з помощьюпосредством сканера. Сканер є приладом, що полягає|перебуває,складається| детектора (кристал йодиду калія діаметром 50 мм),каком пристрою|устрою| для його переміщення над досліджуваною областю і пристрої|устрої| для створення|створіння| зображення распределœенияраспределœения РФП| (див. мал. 9.5 а)|. Сканери реєструють кванти гамми, енергія которыхкаких перетворюється в кристалі детектора в світлові спалахи, а затема потом| в елœектронній схемі - в елœектричні імпульси. Кожен імпульс поступає|надходить| на обмотку соленоїда, якір которогокакого наносить|завдає| штрих на папір. Поступово заповнюється штрихами всœе поле реєстрації. Распределœениераспределœение РФП оцінюють по положенню|становищу| і густотеплотности штрихів: у тих місцях, де густотаплотность велика, накопичилося більше радіонукліда, менша густотаплотность штрихів свідчить меншому накопиченні радіонукліда. Одержане|отримане| зображення називають сканограммой. див. рис.9.5.

аб|

Мал. 9.5. Сканування: а) принципова схема сканування [1 – сцинтиляційний лічильник; 2 – що записує|занотовує| пристрій|устрій|; 3 – сканограмма черевної порожнини]; б) сканер, зовнішній вигляд .

Сцинтиграфія – выполняетсяисполняется за допомогою камери гамми. Гамма-камера - радіодіагностичний прилад, основойосновании которогокакого є|з'являється,являється| большойвеликий нерухомий детектор – монокристал йодиду калія діаметром 40 - 60 см з|із| розташованими|схильними| на ньому у великій кількості фотоелœектронними помножувачами (ФЭУ), которыекакие перетворюють спалахи світла на всій поверхні монокристала в елœектричні імпульси і передають їх на ЕОМ. Оброблена інформація передається на екран монітора у вигляді зображення характеру|вдачі| розподілу РФП| в органі. Перевагою камери гамми перед сканером є|з'являється,являється| те, що камери гамми дозволяють одночасно одержувати|отримувати| інформацію про распределœениираспределœении РФП у всьому органі і досліджувати быстропротекающиебыстротечные процеси (кровотік в органі, распределœениераспределœение радіоактивного газу 133 Хе в альвеолах легенів при диханні і ін.) шляхом спостереження за екраном, ведення видеомагнитофонной запису. Принципову схему камери гамми див. рис. 9.6, 9.7.

а б

Мал. 9.6.а. Принципова схема камери гамми: 1 – детектор; 2 – пульт управління; 3 – монітор; 4 – сцинтиграмма легенів; би) схема детектора гамма камери: 1 – коліматор; 2 – сцинтиляційний детектор; 3 – световод; 4 – елœектронна схема; 5 – свинцевий захист, Ф - фотоелœектронні помножувачі.

а б

Рис 9.7. Гамма-камера МВ-9200| а) зовнішній вигляд апарату; б) пульт управління.

.

Радіонуклідна комп'ютерна томографіяздійснюється за допомогою однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЭКТ) і двухфотонной позитронної емісійної томографії (ПЕТ).

Пристрій|устрій| для ОФЭКТ єкамерою гамми, в которойкакой під час обстеження хворого детектор переміщається навколо|навкруг,довкола| досліджуваної частини|частки| тіла. Для проведення томографії використовують гамма-излучающие РФП|. |каки

Пошаровезображення реконструюють з помощьюпосредством комп'ютера. У обнаружениивыявленные,проявленные дрібних|мілких| утворень ОФЭКТ володіє високою роздільною здатністю по порівнянню св порівнянні с площинною сцинтиграфією. Зовнішній вигляд однофотонного емісійного комп'ютерного томографа див. рис.9.8.

Мал. 9.8. Зовнішній вигляд ОФЭКТ.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) — метод дослідження функціонального состояниястана тканин організму з помощьюпосредством радіонуклідів, які випромінюють позитрони. Позитрон взаємодіє з|із| елœектроном, в результатевследствие чого відбувається|походить| аннигиляция — обидві частицычасти,доли зникають, і виникають два γ-κβΰνςΰ, которыекакой рухаються|сунуться| в протилежних напрямах|направленнях|. У позитронному томографі на рівні досліджуваної частини|частки| тіла хворого встановлюють два протирозташовані|схильні| детектори, которыекакой рухаються|сунуться| по кругуокружности. Одночасна реєстрація двох γ-κβΰνς³β, що виникли під час аннигиляций, дозволяє визначити локалізацію анігіляції. Одержана|отримана| інформація про місце анігіляції позитрона і елœектрона дозволяє за допомогою ЕОМ посторить| пошарове зображення досліджуваного органу. Принципову схему ПЕТ див. рис.9.9. Зовнішній вигляд ПЕТ див. рис.9.10.

Мал. 9.9. Схема двохфотонної емісійної позитронної томографії.

Мал. 9.10. Зовнішній вигляд ПЕТ.

Для ПЕТ використовують радіонукліди, які випромінюють позитрони. Їх розділяють на 2 групи:

1. Ультракороткоживущие радіонукліди одержують|отримують| в медичному циклотроні - 15О (2,04 мін), 13N (10 мін), 11С (20,1 мин), 18F (109 мін). У зв'язку з |из-за| коротким періодом напіврозпаду ультракороткоживущих радіонуклідів їх можна застосовувати лишьтолько на місці отримання|здобуття|.

2. Радіонукліди, одержані|отримані| в генераторах. В більшості випадків — це з'єднання|сполучення,сполуки| мічені 67Ga.

ПЕТ забезпечує виконання чотирьох груп досліджень: 1) — вивчення кровотоку і транзиту рідин в органах і тканинах; 2) — дослідження метаболізму вуглеводів, жирів і білків; 3) — вивчення процесів молекулярного транспорту, проникності мембран і состояниястана рецепторів; 4) — дослідження фармакодинамикираспределœения лікарських препаратів і їх фармакокинœетики.

Радіонуклідну КТ доцільно застосовувати у тому випадку, коли виникнення функціональних порушень в органі на декілька тижнів або месяцевлун передує розвитку анатомічних измененийсмен.

Авторадіографіявідноситься до групі методик, які дозволяють вивчати распределœениераспределœение РФП в биоптатах, узятих після|потім| введення в організм відповідного РФП. Изс биоптата після|потім| фіксації його у формаліні готують зрізи на мікротомі. Зрізи на деякий час розташовують на високочутливій фотоплівці. Після|потім| прояву|вияву| на плівці виходить зображення — авторадіограма, на которойкакой відображається|відображується| распределœениераспределœение і характер|вдача| адсорбції радіонукліда структурами тканин по ступеню|мірі| почорніння плівки.

Переваги РН| діагностики: висока чутливість і висока інформативність методу відносно змін метаболізму, можливість|спроможність| одночасно досліджувати цілу систему організму.

Недоліки|нестачі| РН| діагностики: низька специфічність і низька якість зображення морфологічних деталей патологічного процесу.

Радіонуклідні дослідження “in vitro”.

Радіоімунний аналіз (РИА|)

Для визначення радіоактивності біологічних проб використовують сцинтиляційні детектори у вигляді так званих колодязних лічильників. Схема строениястройки колодязного лічильника див. рис.9.11.

Мал. 9.11. Схема устройствастройки колодязного лічильника. 1 – пробірка; 2 – радіоактивна проба; 3 – свинцевий коліматор; NaI – сцинтилятор; ФЭУ – фотоелœектронний помножувач.

Визначення активності радіоактивних проб выполняютисполняют помістивши пробірку з|із| пробою в колодязний лічильник. Випромінювання радіоактивної проби потрапляє|попадає| на сцинтилятор і викликає|спричиняє| в ньому спалахи світла. Останні перетворюються на ФЭУ в потік елœектричних імпульсів, которыекакие потрапляють|попадають| на реєструючий прилад. Результати одержують|отримують| у вигляді числового значення активності досліджуваної проби в Бк.

Радіонуклідні дослідження крові, сечі, слини, калу, спинномозкової, асцитической і плевральної рідин зручні тим, що вони выполняютсяисполняются в пробірці і повністю исключаютвыключают променевий вплив на організм досліджуваного. Використовується конкурентне скріплення|зв'язування| стабільних і аналогічних по хіміко-біологічних властивостях мічених речовин із|із| специфічними зв'язуючими системами по типу реакції антиген-антитіло. По этой причинеоттого такі дослідження одержали|отримали| назву радіоімунних. Схему РИА| див. мал. 9.12.

Мал. 9.12. Схема радіоімунного аналізу.

Якщо для РИА| використовують мічене антитіло, то таке дослідження називають иммунорадиометрическим| (ИРМА|), а якщо як связывающию| систему використовують тканинні рецептори – то таке дослідження називають радіорецепторним.

РИА| використовують в эдокринологии для визначення концентрації гормонів (інсуліну, тироксина, тиреотропного гормону (ТТГ) і ін.); у алергології - для визначення IgE; у кардіології - для визначення міоглобіну; у онкології - для визначення раково-ембріонального антигена (РЭА), альфа-фетопротеина, хорионического гонужнотропина (ХГТ); у педіатрії - для визначення соматотропного гормону (СТГ) і ТТГ|;| у токсикології - для вивчення лікарських препаратів.

З погляду клінічного значення, радіонуклідні дослідження можна розділити на чотири групи:

- повне|цілковите| забезпечення постановки діагнозу (захворювання щитовидної залози, метастази в скелœет і др.|);

- визначення порушень функції органу або системи, на підставі которыхкаких розробляється план подальшого|наступного| обстеження (визначення функції нирок|бруньок|, гепато-біліарної системи і ін.);

- встановлення анатомо-топографічних особливостей строениястройки і розташування внутрішніх органів (сканування, сцинтиграфія, ОФЭКТ, ПЕТ);

- можливість|спроможність| одержати|отримати| додаткову діагностичну інформацію в комплексі з|із| клинико-інструментальним обстеженням з метою обгрунтування повнішого|цілковитого| діагностичного висновку|виведення| (дослідження легенів, серця, головного мозку і ін.).