Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Философия Экзаменационные вопросы по дисциплине
просмотров - 226

Філософія виконує низку важливих функцій і тому відіграє важливу роль в житті суспільства. Це зумовлюється насамперед її особливим предметом, до якого належать основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства й мислення.

Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із природничих та суспільних наук, з людської практики. Це не просто сума знань, оскільки філософські узагальнення завжди пов'язані з основним питанням філософії й з проблемою сутності розвитку.

З іншого боку, філософія є загальнотеоретичною й загальнометодологічною основою наук, озброює їх знаннями принципів, законів, категорій науково-творчого мислення, дає їм найголовніші пізнавальні орієнтири. Тому для того, щоби будь-який учений відповідав високим вимогам сьогодення, йому необхідно мати глибокі філософські знання.

Однією з найважливіших функцій філософії є формування нею найзагальніших ідей, уявлень про природу, про форми людської діяльності.

У філософії вони одержали назву універсалій. Важливе місце серед них посідають категорії, які відображають найзагальніші зв'язки, відношення між речами, явищами. Ні в науці, ні в повсякденному житті обійтись без них неможливо. Тому всі разом вони становлять основу людського інтелœекту.

Категорії виникають на певному етапі історичного розвитку й втілюються в мовних структурах. Аналізуючи їх і дії людей, філософи виявляють загальні основи мислення й практики.

У найзагальніших основах культури важливе місце посідають узагальнені образи буття в їх взаємозв'язку й взаємодії. У свою чергу, як вже було сказано, ці образи трансформуються у філософські вчення: онтологію, праксеологію, гносœеологію, аксіологію та ін.

Тому філософія в науковому пізнанні та суспільному житті виконує низку важливих функцій:

- світоглядну: формує загальну систему розуміння природи, людини, суспільства в їх сутнісних характеристиках, тобто вирішує загальнотеоретичні проблеми їх наукового розуміння. Вона формується в процесі осмислення, обґрунтування світоглядних ідеалів. Філософія як світогляд - це не лише зміст, а й спосіб осягнення дійсності, а також принципи самого життя, які визначають характер діяльності людей. Найважливішим компонентом світогляду є ідеали як визначальні життєві цілі. Характер уявлень про світ сприяє постановці певної мети, життєвих завдань, із узагальнення яких виробляється життєвий план, формуються відповідні ідеали.

У формуванні цієї функції філософія спирається на сукупність наук, на всю людську практику осягнення дійсності, визначає своє ставлення до релігії, яка теж претендує на виконання світоглядної функції;

- онтологічну: вирішує проблему, яким є світ сам по собі, безвідносно до людини, людських форм пізнання, в яких він (світ) дається людині, якою є його природа, сутність, структура. До онтологічних включали й проблему людського буття, його залежності від зовнішніх факторів, під якими мали на увазі як природні, так і надприродні чинники. Ця функція тісно пов'язана з попередньою;

- праксеологічну: досліджує активне, дійове, практичне ставлення людини до світу, можливості, способи й межі її діяльності, зокрема проблему свободи й необхідності та різноманітні спроби її розв'язання (фаталізм, волюнтаризм тощо);

- гносœеологічну (логіко-гносœеологічну): досліджує процес закономірності пізнання світу людиною, визначає його сутність, можливості, умови, закономірності, розробляє систему принципів і категорій, які організують раціональне пізнання, є його понятійним фундаментом;

- методологічну: відіграє роль загального методу, цілісної сукупності орієнтирів як практично-перетворюючої, так і пізнавальної діяльності.

Осмислюючи й обґрунтовуючи стратегію реалізації людських ідеалів, формуючи принципи їх досягнення, філософія тим самим виконує методологічну роль.

Методологічна функція філософії не зводиться лише до методології пізнання, а й охоплює весь рівень методології людської діяльності.

Процес пізнання й практичної діяльності може дати потрібний ефект, лише будучи відповідно упорядкованим і організованим. Якщо на перших порах секрети такої упорядкованості залишалися поза увагою людей, то в подальшому вони виділяються в спеціальний предмет раціонального пізнання й фіксуються як система соціально апробованих правил, нормативів пізнання й діяльності. Пізніше методологія стає предметом спеціальної теоретичної рефлексії, формою якої передусім є філософське осмислення принципів організації й регуляції пізнавальної діяльності, виділення в ній умов, структури й змісту знання, а також шляхів, що ведуть до істини.

Кожна наука сама розробляє свої методи, проте вони спираються на ту чи іншу філософську систему.

- ідеологічна: показує, що філософські вчення й напрями виражають не тільки "чисте прагнення до істини", а й інтереси та позиції певних суспільних сил, спільнот (націй, класів тощо). Тому будь-яка філософська школа з позицій певного класу формує світогляд і впливає на суспільну діяльність з тих же соціальних (класових) позицій;

- виховна: показує, що опанування філософськими знаннями, філософським мисленням сприяє формуванню в людини потреб і прагнень до розумного осягнення світу й самої себе, свідомого визначення свого місця в світі, своїх найвищих цінностей, ідеалів, життєвих орієнтирів і цілей, сенсу життя;

- аксіологічна: вказує на місце цінностей в житті, на структуру ціннісного світу, тобто на зв'язок різних цінностей між собою, із соціальними й культурними факторами та структурою особистості. Вона досліджує моральне й естетичне ставлення людини до дійсності;

- інтегруюча (інтегративна): показує, що філософія робить узагальнення з висновків часткових (спеціальних, "конкретних") наук, пов'язуючи їх з постановкою й розв'язанням корінних світоглядних проблем; тим самим філософія сприяє створенню цілісної системи наукового знання, елœементи якої (окремі науки, галузі, розділи) між собою не пов'язані. При цьому філософія не підміняє конкретних наук, не претендує на розв'язання "своїми методами" їх проблем.

Підсумовуючи, необхідно наголосити, що у філософії відображається не лише вчорашнє й сьогоднішнє. Вона конструює й майбутнє, формуючи принципово нові ідеї, світоглядні ідеали. В галузі конкретно-історичного життя вона здійснює інтеграцію різних форм людського досвіду.

Нині, коли інтереси людства потребують планетарного підходу до розв'язання світових проблем, філософія має інтегрувати основні досягнення й цінності людської культури. Це може здійснюватися лише на основі універсального мислення, на яке спроможна тільки філософія. Ось чому без філософії не обійтись людині, яка мислить, творить, відповідає за майбутнє нашої планети.

«Эффективность информационных технологий»

1. Основные подходы к оценке окупаемости информационных технологий.

2. Парадокс окупаемости информационных технологий. Факторы, способствующие парадоксу окупаемости.

3. Использование процессного подхода к окупаемости информационных технологий.

4. История развития отрасли ИТ и подходов к инвестированию в ИТ в 70-90 ᴦ.ᴦ.

5. Проблемы управления ИТ в современном мире.

6. Необходимость смещения акцентов с информационных систем на сервисы ИТ. Проект ITIL.

7. Параметры сервиса ИТ. Процесс управления с позиций сервисов ИТ.

8. Модель ITSM. Структура и основные принципы ITSM.

9. ITSM. Блок процессов интеграции в бизнес.

10. ITSM. Блок процессов планирования и управления сервисами.

11. ITSM. Блок процессов разработки и внедрения сервисов.

12. ITSM. Блок процессов оперативного управления.

13. ITSM. Блок управления изменениями и конфигурациями.

14. Основы модели ССВ.

15. ССВ рабочего места и информационной системы.

16. Расширения и модификации модели ССВ. Применение в условиях России.

17. Основы модели ФСА.

18. Построение модели ФСА.

19. Использование ФСА для экономической оценки ИТ-проекта.

20. Расширения и модификации модели ФСА.

21. Производительность информации, капитал знаний и правила бизнеса.

22. Построение системы сбалансированных показателœей.

23. Понятие инвестиционного проекта. Фазы инвестиционного проекта.

24. Временная стоимость денежных потоков. Расчет коэффициентов дисконтирования.

25. Выбор ставки сравнения. Методика WACC.

26. Показатели эффективности проекта: срок окупаемости, NPV.

27. Особенности определœения доходов для различных типов ИТ-проектов.

28. Особенности определœения текущих и инвестиционных затрат для различных типов ИТ-проектов.

29. Оценка эффективности различных типов ИТ-проектов. Бизнес-проекты и инфраструктурные проекты.

30. Особенности оценки проектов внедрения АСУ ТП.

31. Особенности оценки проектов внедрения систем предметной области.

32. Особенности оценки проектов внедрения финансово-экономических систем.

33. Особенности внедрения и оценки MRP II и ERP-систем.

34. Источники положительного финансового результата при внедрении MRP II и ERP-систем.

35. Проекты электронного бизнеса и их экономическая оценка.

36. Особенности внедрения и оценки CSRP-систем

37. Особенности оценки проектов развития справочных информационных систем.


Читайте также


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине

    Тематические проекты –Русь Древняя и Удельная - http://avorhist.narod.ru/ – «1812 год» -http://www.museum.ru/museum/1812/index.html – «Музей декабристов» - http://decemb.hobby.ru/ – Российские мемуары XVIIIвека - http://mikv1.narod.ru/ – Российский флот - http://www.navy.ru/ – Военные конфликты Российской империи... [читать подробенее]


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине «Основы права».

    1. Социальные нормы: понятие, виды. 2. Признаки права 3. Понятие и виды форм (источников) права. 4. Виды нормативно-правовых актов (по юридической силе). 5. Действие нормативно – правовых актов во времени в пространстве и по кругу лиц. 6. Норма права: понятие, элементы. 7.... [читать подробенее]


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине «Основы права».

    1. Социальные нормы: понятие, виды. 2. Признаки права 3. Понятие и виды форм (источников) права. 4. Виды нормативно-правовых актов (по юридической силе). 5. Действие нормативно – правовых актов во времени в пространстве и по кругу лиц. 6. Норма права: понятие, элементы. 7.... [читать подробенее]


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине

    Развитие аудита в Республике Беларусь Аудиторское движение в Республике Беларусь началось в 1991 году. Постановлением Совета Министров Белорусской ССР было утверждено «Временное положение об аудиторской деятельности в Республике Беларусь», которое предписывало... [читать подробенее]


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине

    Развитие аудита в Республике Беларусь Аудиторское движение в Республике Беларусь началось в 1991 году. Постановлением Совета Министров Белорусской ССР было утверждено «Временное положение об аудиторской деятельности в Республике Беларусь», которое предписывало... [читать подробенее]


  • - ЭКЗАМЕНАЦИОННЫЕ ВОПРОСЫ ПО дисциплине

    3. 2. 1. Профессиональная компетентность психолога-консультанта Телефонная психологическая помощь Цели деятельности психолога-консультанта Психологическое консультирование - один из распространенных видов профессиональной работы психолога. ... [читать подробенее]


  • - ЭКЗАМЕНАЦИОННЫЕ ВОПРОСЫ ПО дисциплине

    3. 2. 1. Профессиональная компетентность психолога-консультанта Телефонная психологическая помощь Цели деятельности психолога-консультанта Психологическое консультирование - один из распространенных видов профессиональной работы психолога. ... [читать подробенее]


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине

    Філософія виконує низку важливих функцій і тому відіграє важливу роль в житті суспільства. Це зумовлюється насамперед її особливим предметом, до якого належать основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства й мислення. Як відомо,... [читать подробенее]


  • - Экзаменационные вопросы по дисциплине

    Філософія виконує низку важливих функцій і тому відіграє важливу роль в житті суспільства. Це зумовлюється насамперед її особливим предметом, до якого належать основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства й мислення. Як відомо,... [читать подробенее]