Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Экология Щільність води
просмотров - 108

Під щільністю розуміють масу одиничного об’єму води – кг/м3. Вона залежить від температури, наявності розчинних солей, а також від атмосферного тиску та вищерозташованих мас води.

Найбільша щільність хімічно чистої води, яка практично не має розчинних солей, при температурі 3,98 дорівнює 1 г/см3. Із зниженням температури до 0°С, коли вода ще не перетворилась у лід, її щільність становить 998,87 кг/м3. При переході у стан льоду вона відразу зменшується до 916,7 кг/м3. Падає щільність і при підвищенні температури води вище 4°С. При досягненні 30°С вона становить 995,67 кг/ м3.

На щільність води впливає, крім температури, також кількість розчинœених солей. Із зростанням мінералізації дещо підвищується і щільність води. Але між температурою, мінералізацією і щільністю води немає лінійної залежності. Тобто, щільність води зменшується в меншій мірі, ніж це можна було чекати від ступеню зростання температури води і її мінералізації. Така властивість води обумовлює виключно важливу її роль в забезпеченні стійкості водних екосистем та підтриманні якості води. Наприклад, при змішуванні вод різної температури і мінералізації утворюється змішана вода, яка має дещо більшу щільність, ніж кожна з них окремо. Так, при надходженні морської солоної води в Дніпровсько-Бузький лиман, де вона змішується з прісною, спосте­рі­гається ущільнення річкової води, що і обумовлює її зосœередження пере­важно у придонних шарах. Перехідна зона між окремими масами води, які мають різну температуру і солоність і в якій спостерігається ущільнення вод, називається гідрологічним фронтом. Така зона може виявлятись на межі між прісними і солоними водами у гирлах річок (естуарний фронт), які впадають у море.

Подібні явища спостерігаються у Чорному морі біля берегів Криму як наслідок підйому глибинних більш холодних вод на поверхню під час згону вітром вод поверхневого шару. Таке явище отримало назву апвелінг.

Завдяки таким процесам відбувається міграція біогенних елœементів з донних відкладів уфотичний шар води (шар води, в якому достатня кількість світла для синтезу рослинами органічної речовини з використанням сонячної енергії) і як наслідок, активізація продукційної діяльності фітопланктону, зростання біомаси як фіто-, так і зоопланктону. Фактор щільності води відіграє дуже важливу роль у житті пелагічних організмів.

Найбільші коливання щільності води спостерігаються в місцях гідрофронтів в екотонних екосистемах, розташованих на межі змішування морських солоних і прісних вод, що надходять з річковим стоком.

Гідробіонти дуже чутливі як до зміни щільності, так і тиску води. Встановлено, що із збільшенням глибини прісних водойм на 10,3 м при температурі 4°С тиск зростає на 1 атмосферу. Важно заметить, что для солоних морських вод цей показник дещо менший. Так, на одну атмосферу тиск підвищується у морях вже на глибині 9,986 м. Така різниця прісних і солоних вод пояснюється більш високою концентрацією солей у морській воді. На великих глибинах океанів тиск може зростати у порівнянні з поверхнею більше, ніж на 1000 атмосфер.