Open Library - открытая библиотека учебной информации

Категории

Жінка, придбана за чи викуп другим шляхом (наприклад, викрадення), нерідко залишається в родині чоловіка і після його смерті, вступаючи в шлюб з його чи братом іншими родичами. Сильно ускладнюється і процедура розводу: наприклад, індуїзм забороняє його, християнство засуджує.

Розвиток індустріального суспільства, що супроводжується урбанізацією, ростом утворення, утягуванням жінки в суспільне виробництво, приводить до нової зміни шлюбу. Церковний шлюб заміняється цивільним. Ріст загальної і фахової освіти підвищує шлюбний вік. Росте число чоловіків і жінок, що не вступають у шлюб; збільшується число дошлюбних зв'язків і так званих незаконорожденных дітей. Висновок шлюбу спрощується. Полегшується також процедура розводу. Із середини XX століття в ряді розвитих країн почалася так називана сексуальна революція, відмітна риса якої - здійснення права жінки на таку ж волю в половому житті, який раніш володів тільки чоловік. Дошлюбні зв'язки характеризуються більш раннім початком і більшою тривалістю. У ряді країн відзначається зниження віку вступу в шлюб. З'явилися види шлюбу, подібні з його ранніми історичними нормами (наприклад, співжиття шлюбних пар).

Шлюб являє собою сукупність формальних розпоряджень, що визначають права, обов'язку і привілею чоловіка і дружини у відносинах один з одним, а їх двох у відношенні до своїх дітей, родичам і суспільству в цілому. Іншими словами, шлюб являє собою контракт, що полягає трьома сторонами - чоловіком, жінкою і державою.

По російському праву шлюб регламентується Кодексом про шлюб і родину. Юридичні наслідки викликає лише шлюб, зареєстрований у передбаченому законом порядку. Реєстрація шлюбу здійснюється в органах запису актів цивільного стану.

У законодавстві багатьох закордонних країн шлюб, як правило, вважається цивільно-правовою угодою, і порядок його висновку й інші питання відносин у родині регулюються не сімейним, а цивільним законодавством. Велике значення при висновку шлюбу має рішення питання про режим майна майбутніх чоловіків - чи спільності роздільності сімейного майна.

В усіх суспільствах для шлюбу вважається необхідним досягнення визначеного шлюбного віку, починаючи з який чи закон звичаї допускає вступ у шлюб. У більшості країн світу шлюбний вік установлюється законодавчо з урахуванням віку полової зрілості, а також психологічної і соціальної зрілості вступающих у шлюб і існуючих традицій, звичаїв і інших умов конкретної країни.

У минулому шлюбний вік визначався релігійними нормами і був дуже низок як для жінок, так і для чоловіків. У католиків він складав 12 років для жінок і 14 років для чоловіків, протестантів - 14 років для облич обоего підлоги. Іслам не передбачав єдиного для всіх мусульман шлюбного віку. За законами шаріату шлюбний вік для жінок складав 9 років, для чоловіків - 15.

У Росії в 1714 році Синод установив шлюбний вік для жінок у 13 років, для чоловіків - у 15 років. Указом Миколи I (1830 рік) шлюбний вік був підвищений на три роки для обох підлог, за винятком Закавказзя, де був збережений колишній шлюбний вік. З 1926 року в Росії прийнятий єдиний шлюбний вік для обох підлог у 18 років.

За законами багатьох країн світу шлюбний вік може бути знижений на 1-2 року органами місцевої влади, чи судом органами опіки. Так, у Російській Федерації органи місцевої влади можуть у виняткових випадках (наприклад, у зв'язку з вагітністю жінки) виносити рішення про зниження шлюбного віку як для чоловіків, так і для жінок не більш, ніж на два роки.

Мінімальний вік вступу в шлюб по деяких країнах світу приведений у таблиці 8.

Таблиця 8

Шлюбний вік по деяких країнах світу для жінок і чоловіків, 198-і роки, по зведенню ООН)

Примітка: подвійні пари чисел означають розходження по штатах, релігійним чи етнічним групам.

Відсутність у ряді країн законів, що регулюють шлюбний вік, і встановлений у законодавчому порядку низький шлюбний вік, особливо жінок, часто розглядається як відображення традиційне нерівноправного положення жінки в суспільстві і родині. У декларації про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, приятой Генеральної

Асамблеєю ООН 7 листопада 1967 року, міститься заклик заборонити вступ у шлюб у дитячому віці і заручення молодих дівчин до досягнення ними полової зрілості, а також вжити ефективних заходів, включаючи законодавчі, спрямовані на встановлення мінімального віку для вступу в шлюб.

Разом з родиною шлюб представляє ті інститути, через які виявляється соціально-економічна обумовленість демографічних процесів, особливо - народжуваності. У демографії досліджуються вплив на народжуваність факту стану в шлюбі, його тривалість і міцність, частота вступу в шлюб облич різної підлоги і віку, а також зміни, що відбуваються у всіх цих процесах під впливом умов життя в різних системах соціальних відносин.

Висновок шлюбу - один з основних параметрів брачности, а припинœення шлюбу - разводимости й овдовения. У демографії кожен такий факт розглядається як демографічна подія і як зміна шлюбного стану, а послідовність таких фактів у поколінні - як демографічний процес.

Брачность, процес утворення шлюбних пар у населœенні включає вступ у перший і повторні шлюби. У сполученні з процесами овдовения і разводимости брачность визначає відтворення шлюбної структури населœення. Залежить від ситуації на "шлюбному ринку", формування шлюбного кола, наявності шлюбного вибору.

"Шлюбний ринок" - умовна позначка системи співвідношень численностей різних груп бракоспособного населœення. Ситуація на "шлюбному ринку", імовірність вступу в шлюб залежить від числа потенційних шлюбних партнерів у населœенні даної території, його возрастно-половой структури.

Шлюбне коло, сукупність можливих шлюбних партнерів. Шлюбне коло визначається системою законодавчих і морально-етичних норм суспільства, а також соціально-економічним положенням партнерів, особливостями їхніх особистісних якостей.

Шлюбний вибір, вибір шлюбного партнера в рамках даного шлюбного кола. На шлюбний вибір впливають соціальні, економічні, культурні, психологічні й антропологічні критерії, при цьому значення кожного з них міняється в часі.

Брачность - соціально-демографічний процес, обумовлюється і регулюється соціально-культурними нормами, має юридичні, соціальні, економічні й інші аспекти. Демографічне значення брачности в її тісному зв'язку з відтворенням населœення. Брачность -найважливіший демографічний фактор народжуваності, формування родини і зміни сімейної структури населœення. У демографії брачность в основному вивчається в рамках репродуктивного віку, при цьому брачность жінок - частіше, ніж брачность чоловіків.

Основні кількісні характеристики процесу брачности:

o частка облич, у кожнім поколінні коли-небудь, що вступали в чи шлюб частка не вступали;

• вік вступу в перший шлюб;
• частка облич, що вступали в повторний шлюб після розводу і після овдовения (ступінь компенсації разводимости й овдовения;
• інтервал між розводом (овдовением) і повторним шлюбом.

Шлюбну перевагу і ситуацію на "шлюбному ринку" описують індексами брачности й іншими показниками.

Серед вимірників процесу брачности найбільш поширені коефіцієнти брачности, що показують інтенсивність вступу в шлюб у всім населœенні (загальні коефіцієнти брачности) і в окремих групах бракоспособного населœення (спеціальні коефіцієнти брачности), а також характеристики шлюбної структури населœення у визначений момент часу. Ці показники описують брачность лише побічно; прямий вимір можливо за допомогою таблиць брачности. Комплексно всі процеси формування і припинœення шлюбів відбиваються у відтворенні шлюбної структури населœення.

Разводимость, процес розпадання подружніх пар у поколінні внаслідок розірвання шлюбу (розводу). Демографія розглядає разводимость як фактор формування шлюбної і сімейної структури населœення, її взаємозв'язку з іншими демографічними процесами і вплив на відтворення населœення.

Важливий показник разводимости - імовірність розводу, розраховується в залежності від тривалості шлюбу. Поширені також різні системи коефіцієнтів разводимости, що вимірюють частоту розводів у чи населœенні його групах. Для детального опису процесу разводимости в реальному чи гіпотетичному поколінні будуються таблиці разводимости, що характеризують розірвання шлюбів у залежності від чи віку тривалості шлюбу. Розірвання шлюбу і його припинœення внаслідок смерті одного з чоловіків характеризують таблиці припинœення шлюбу.

Джерелами інформації про випадки юридичного розірвання шлюбу служать дані поточного обліку демографічних чи подій матеріали судів, що ведуть шлюборозлучної справи. Перепису населœення і спеціальні обстеження народжуваності, коли в них враховується факт, дата припинœення шлюбу і т.п., подають інформацію, що досить адекватно характеризує разводимость.

Разводимость - складний соціальний процес, соціально-демографічні фактори якого ще недостатньо вивчені; не розроблена загальна концепція, що пояснює його закономірності. Наявні результати емпіричних досліджень можна представити у виді наступних таблиць (таблиці 9 і 10).

Важливі демографічні причини розводу - безплідність одного з чи чоловіків небажання мати дітей. Якщо частка бездітних шлюбів серед усіх шлюбів звичайно складає 5-10%, то серед загального числа розірваних шлюбів їхня частка в деяких країнах досягає 60-80% ( Росія -38%, США - 46%, ФРН - 50%, Грузія - 65%, Туреччина - 81%).

Таблиця 9