Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Демография Лекція 6. Основні показники демографії .
просмотров - 361

Першою найбільш загальною кількісною мірою народонаселœення є чисельність, обумовлена шляхом перепису, що тече обліку, а при наявності визначених дослідницьких умов, шляхом математичного моделювання, найпростішими видами якого є перспективне і ретроспективне екстраполювання.

Сутнісною характеристикою населœення є співвідношення його чисельності і розмірів тієї території, на якій воно проживає. Це співвідношення виміряється показником щільності населœення, що характеризується числом жителів, що приходяться на визначену площу, наприклад, на квадратний кілометр території їх обитания. При цьому важливо знать не тільки загальну щільність населœення, але й у зрізі регіонів різної масштабності в залежності від цілей дослідження.

Росія, особливо її східні і північні регіони, відноситься до територій з найменшою щільністю населœенні. Розподілом чисельності населœення Росії 145 млн. чоловік (на початок 2001 року) на площу території Росії (17075,4 кв.км) одержуємо щільність населœення на зазначений момент часу - 8,5 чоловік на 1 кв.км. На сучасному етапі це обумовлює багато уразливих обставин, що роблять її геополітичне, військове, економічне й інше положення дуже неміцним. Аналогічні висновки можна зробити щодо потенціалу її малозаселœених територій (муніципальних утворень).

Населœення диференціюється на складені елœементи по таким найбільш важливим для соціального керування критеріям:

o вік і віковий склад - співвідношення чисельності окремих вікових груп;

o підлога і половою склад - співвідношення чисельності чоловіків і жінок у населœенні в цілому і по різних віках;

o родиний стан і сімейний склад - розподіл населœення по насінному положенню ( щоскладаються в шлюбі, що ніколи не складалися в шлюбі, розведені, вдовые);

o рівень утворення частка, що мають той чи інший освітній ценз;

o соціальний стан і соціальний склад - розподіл населœення по джерелах доходу, по суспільних групах і підгрупам;

o етнічний - розподіл населœення по національностях, а також по рідній мові, розмовній мові;

o економічний - розподіл населœення па зайнятих по окремих галузях, зайнятих розумовою і фізичною працею, незайнятих і т.д.

Особливе, базове значення мають показники половозрастной структури, що принимают участие у збагаченні пізнавального потенціалу всіх інших демостатических показників. Різні половозрастные групи грають різні ролі й у відтворенні населœення, і в його функціонуванні, у тому числі, у його економічній, політичній і соціальній активності.

Підлога - ознака, що володіє незмінністю протягом усього життя людини, тоді як вік неминуче і рівномірно збільшується.

Вік - це період від народження людини до того чи іншого відлічуваної події його життя. Крайніми крапками на лінії життя людини є народження і смерть, а між ними лежить послідовність демографічних подій.

Природний рух є демографічний процес, що складається за рахунок природних явищ народжуваності і смертності. Явища ці непостійні, мають різну інтенсивність, тому для визначення їхній використовуються показники рівнів народжуваності і смертності , що утворяться загальною чисельністю народжених і померлих за визначений інтервал часу, найчастіше за рік. Різниця між рівнем народжуваності і смертності за той же період характеризує природний приріст населœення.

Для характеристики механічного руху важливе значення мають показники припливу (імміграція) і відтоку (еміграція) населœення, особливо при вимірі їхній у розрізі половозрастного й іншого складу. Свою специфіку мають переміщення село - місто і місто - сіло, сіло - село і місто - місто, північ - південь і південь - північ, захід - схід і навпаки і т.д.; а також у залежності від типу переміщення: безповоротного чи вікового, організованого чи самодіяльного, добровільного чи насильницького і т.д. Істотне значення для демовоспроизводственных процесів і керування ними мають показники потенційної і реальної міграції, а також ступеня адаптації мігрантів у місцях уселœення. Показники чи масштабів інтенсивності припливу і відтоку населœення в сукупності з іншими показниками механічного руху складають підсистему демографічних показників, на основі якої розробляється міграційна політика.

Особливо важливими для характеристики демографічної підсистеми муніципального утворення є показники економічної демографії. Найважливішими показниками економічної демографії є показники, що характеризують трудові ресурси. Насамперед населœення працездатного віку, працездатного населœення, утриманців і демографічного навантаження на працездатне і працююче населœення.

Показник населœення працездатного віку характеризує ту частину всього населœення, що знаходиться в законодавчо встановлених у тій чи іншій країні вікових границях трудової діяльності. У нас у країні такі вікові границі визначені: для чоловіків 16 59 років, для жінок 16 54 роки.

Показник працездатного населœення представляє ту частину населœення працездатного віку, що по своїх психічних і фізичних якостях має здатність трудитися.

Показник чисельності і частки утриманців характеризує всœе нездатне трудитися за віком чи по стані здоров'я населœення.

Показник демографічного навантаження на працездатне населœення визначається співвідношенням здатного і нездатного трудитися населœення й утриманців.

Зі співвідношення першого і другого показників складається показник стану здоров'я населœення працездатного віку.

Порівняльний аналіз цих показників у зрізі половозрастной структури населœення і по інших ознаках його демографічного складу, доповнений аналізом динамічних рядів заснованих і похідних чисто демографічних показників складає демоэкономическую основу багатьох напрямків економічної політики і практики.

Усі ці показники мають, як правило, кількісне вираження, в основі яких лежать виміру демографічних явищ і процесів.

Абсолютні числа демографічних подій у населœенні встановлюються засобами статистики в ході переписів, що тече обліку і вибіркових обстежень. Однак для того, щоб судити про інтенсивність демографічних процесів, знання абсолютних значень недостатньо. Справа в тім, що абсолютні числа демографічних подій (народжень, смертей і т.д.) залежать від чисельності населœення (чи когорти), у якому відбуваються події даного роду, а абсолютна чисельність тих чи інших груп населœення (число замужніх жінок, обличчя того чи іншого віку й ін.) від чисельності всього населœення, до якого належить дана група. Тому пряме зіставлення абсолютних чисел для різних населœений чи різних періодів часу спотворювало б дійсні співвідношення. Це приводить до необхідності застосування в демографічному аналізі відносних величин т.зв. демографічних коефіцієнтів.

Усі демографічні коефіцієнти, незалежно від їхнього виду, являють собою відношення тих чи інших величин до чисельності чи населœення якої-небудь його частини, до чисельності чи когорти до загального числа демографічних подій. Вони обчислюються для того, щоб зробити ці величини незалежними від чисельності чи населœення іншої групи, прийнятої за базу порівняння, і тим самим привести їх порівнянному виду.

Демографічні коефіцієнти по класифікації показників, прийнятої в статистику, являють собою відносні величини й обчислюються відповідно до прийнятого для них правилам: у випадку зіставлення різнойменних величин необхідно, щоб вони відносилися до тому самому періоду часу, до населœення однієї і тієї ж території, до тим самим груп населœення, причому виділеним по однакових підставах. Коли дані одержують з різних джерел важливо зіставити не тільки за часом і територією, але і відношенні методології визначення категорії населœення, охоплюваних кожним джерелом, змісту прийнятих угруповань і т.д.

Способи вираження демографічних коефіцієнтів розрізняються в залежності від можливого діапазону величин, кожного з них, від необхідної точності, логіки опису й аналізу. Звичайно вони виражаються в одиницях, відсотках (%) чи промилле (), тобто на тисячу чоловік (1 промилле дорівнює 0,1 чи відсотка 1% = 10)

Загальноприйнятої системи і класифікації демографічних коефіцієнтів немає. У відповідності зі специфікою відносин, що виражаються ними, звичайно виділяють два великих класи: А коефіцієнти швидкості зміни (руху) населœення й інтенсивності демографічних процесів, і Б структурні коефіцієнти.

Клас А: показники класу А відбивають представлення про відтворення населœення як безупинному процесі, що протікає з визначеною інтенсивністю. Значення демографічних коефіцієнтів даного класу на основі реальних даних розраховується по формулі:

k = H /S*T

де Н число подій даного чи роду приріст населœення;

S середнє населœення (напівсума чисельності населœення на початку і наприкінці досліджуваного періоду;

Т довжина періоду в літах.

У класі А виділяються види демографічних коефіцієнтів, що характеризують:

4. динаміку змін населœення в цілому як сукупності людей, що постійно змінюються під впливом демографічних подій, що збільшують (народження, а так само прибуття) чи що зменшують (смерті, а так само вибуття) її;

5. інтенсивність демографічних процесів у населœенні й у когортах;

6. ступінь заміщення одних поколінь іншими.

1. Коефіцієнти динаміки зміни населœеннявключають коефіцієнт росту населœення (співвідношення чисельності населœення на два моменти часу, на двох дат) і коефіцієнт приросту населœення (різниця численностей населœення на два моменти часу, на двох дат, тобто абсолютний приріст, віднесений до середньорічного населœення) незалежно від джерел приросту.

Для відкритого населœення, підданого міграції, при обчисленні коефіцієнтів враховуються різні джерела. У цьому випадку традиційно розрізняються коефіцієнт загального приросту (загальний приріст, віднесений до середньорічного населœення), коефіцієнт природного приросту (природний приріст, тобто різниця числа народжень і смертей, віднесена до середньорічного населœення) і коефіцієнт міграційного приросту (міграційний приріст, тобто різниця чисел прибулих і вибулих, віднесена до середньорічного населœення);перший із трьох показників дорівнює алгебраїчній сумі двох інших.

2. Загальні коефіцієнти в демографії.Для оцінки компонентів приросту населœення коефіцієнти обчислюються по приведеній формулі:

o загальний коефіцієнт народжуваності (число народжень за рік на 1000 чоловік);

o загальний коефіцієнт смертності (число смертей за рік на 1000 чоловік);

o загальний коефіцієнт брачности (число шлюбів за рік на 1000 чоловік);

o загальний коефіцієнт разводимости (число розводів за рік на 1000 чоловік).

Висновки, що спираються лише на загальні коефіцієнти, можуть бути помилковими, тому що останні залежать від вікової структури населœення і від інтенсивності процесу в минулому.

Більш строгими, тому є спеціальні коефіцієнти, що характеризують частоту тих чи інших подій у визначеному середовищі, тобто измеряющие інтенсивність процесу тільки стосовно до тієї частини населœення, що може породжувати відповідні події. Вони обчислюються як відношення числа подій до середньорічної чисельності не всього населœення, а лише тих його частин, що ці події можуть породжувати:

o для народжуваності - відношення числа народжених до чисельності жінок репродуктивного віку;

o для брачности - відношення числа облич, що вступили в шлюб до числа, бракоспособного віку, що не складаються в шлюбі;

o для разводимости - відношення числа розводів до числа состоящих у чи шлюбі до числа існуючих шлюбів.

Загальний вид спеціальних коефіцієнтів:

f = H / T

де f спеціальний коефіцієнт;

T чисельність групи населœення, що породжує події даного роду.

Загальні і спеціальні коефіцієнти зв'язані наступним співвідношенням:

k = H / S = (H / Ŧ) * (Ŧ / S) = f * d

де d частка даної групи в чисельності всього населœення.

Ще більш точні оцінки частоти подій дають приватні коефіцієнти. Вони являють собою відносини числа подій у частині даної групи населœення до середньорічної чисельності цієї частини. Наприклад, частота дітородіння сильно розрізняється в жінок, що складаються і не складаються в шлюбі, і при наявності відповідних даних можуть бути обчислені коефіцієнти шлюбної і позашлюбної народжуваності як відносини чисел дітей, породжених у шлюбі і поза шлюбом, відповідно до середньої чисельності замужніх і незаміжніх жінок.

Приватні коефіцієнти зв'язані зі спеціальним наступним співвідношенням:

f = H / Ŧ = å Hi / å Ŧ i = å fi i / å Ŧi = å fi*di

де fi приватний коефіцієнт для iой частини групи;

Ŧi чисельності окремих частин у групі;

di = Ŧi / ∑ Ŧi ,

частка частини i у групі, а підсумовування поширюється на усі виділені частини (∑Ŧi = Ŧ; ∑ Hi = H). Остаточний загальний коефіцієнт може бути представлений як добуток

k = d * ∑(fi * di)

До сказаного варто додати, що коефіцієнти інтенсивності демографічних процесів обчислюються не тільки для населœення в цілому, але й у когортах. Вони являють собою ряди показників, що характеризують частоту демографічних подій у когорті в її власному часі (віці, тривалості шлюбу і т.д.); знаменником кожного коефіцієнта служить звичайно вихідна чисельність когорти.

3. Коефіцієнти, що характеризують ступінь заміщення одних поколінь іншими, чи коефіцієнт відтворення населœення, являють собою загальні міри зміни чисельності поколінь під впливом одночасно народжуваності і смертності. Вони можуть обчислюватися як для гіпотетичного, так і для реального покоління. Міру зв'язку ступеня заміщення поколінь і росту населœення вказує теорія стабільного населœення.

Клас Б (структурні коефіцієнти). Коефіцієнти цього класу поділяються на два види.

Перший показники навантаження, вимірюють співвідношення окремих частин населœення між собою й іншими частинами населœення. Таке, наприклад, співвідношення чисельності підлог (число чоловіків, що приходяться на 1000 жінок).

Другий вид коефіцієнтів цього класу характеризує частки людей (чи подій), що володіють визначеними ознаками, у тих чи інших групах населœення. Такі, наприклад, коефіцієнти зайнятості числа обличчя, що мають заняття, серед облич даного віку і підлоги (застосовувані при вивченні трудових ресурсів), коефіцієнт верховенства частки глав родин визначеного віку і підлоги в чисельності відповідних возрастно-половых груп населœення (застосовувані при прогнозі родин) і ін.

Показники структури характеризують відношення частин населœення до його загальної чисельності: наприклад, частки чоловіків і жінок, частки міського і сільського населœення і т.д. Це звичайні характеристики розподілу.