Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Демография Лекція 7. Відтворення населення.
просмотров - 354

Відтворення населœення це цілісний соціально детерминированный, що володіє якісною специфікою і внутрішніми кількісними закономірностями, процес поновлення поколінь людей, один з головних процесів відтворення суспільства.

Відтворення населœення проходить у своєму розвитку ряд етапів, тісно зв'язаних з етапами історичного розвитку суспільства в цілому. Кожному великому етапу в історії відтворення населœення властиві свої соціальні механізми детермінації демографічних процесів, що включають відповідні їм демографічні відносини, адекватні цим відносинам демографічна свідомість і норми демографічного поводження, свій рівень ефективності соціального керування відтворенням населœення. Узагальненням цих якісних рис, що зберігають тривалу стійкість, відтворення населœення приводить до поняття історичних типів відтворення населœення і до розгляду демографічної історії людства як послідовної зміни таких типів.

Історичні типи відтворення населœення це категорія, що позначає спільність найбільш важливих якісних рис (демографічної рівноваги, демографічних відносин і ін.) відтворення населœення в більш-менш подібних історичних, економічних, соціальних і інших умовах. Становлення і розвиток кожного такого типу їсти одночасні становлення і розвиток відповідних типів народжуваності і смертності. Демографічні типи локальних утворень залежать від історичної обумовленості етапу розвитку населœення територій. Так, демографія муніципального утворення залежить від місця локального соціуму (міста͵ району) у демографічному переході країни, регіону.

Різні типи відтворення населœення являють собою послідовні этапы демографічної історії людства. Якщо характеризувати сучасний тип відтворення рівнями народжуваності і смертності, досягнутими в розвитих економічних країнах, т тут показники коливаються: для народжуваності від 9,2 до 15,5 , смертності від 6,2 до 18,6 , а природний приріст від негативного (-1,3) до позитивного (7,7 ). Обновляється система демографічних відносин, що стають більш гнучкими, активними, що допускають широку волю індивідуально вибору. Одночасно різко підвищується керованість, економічність, стійкість відтворювального процесу.

Режим відтворення населœення. Тип відтворення населœення, що характеризує якісну сторону відтворювального процесу, тісно зв'язаний з режимом відтворення населœення, що відбиває кількісну специфіку цього відтворення. Основні кількісні параметри режиму відтворення населœення мають математичну форму вираження і розраховуються в рамках моделі стабільного населœення. Зупинимося на її короткій характеристиці.

Нерідко муніципальне чи утворення територія розвивається в умовах відносної чи абсолютної ізоляції від зовнішнього світу, що робить актуальним застосування моделі стабільного населœення.

Стабільне населœення (від лат. stabilis постійний, незмінний, стійкий) теоретична модель населœення з незмінними в часі віковими интенсивностями народжуваності, смертності і віковою структурою населœення. Стабільне населœення передбачається закритим, тобто не підданим міграційним процесам. Створення теорії стабільного населœення зв'язано з ім'ям американського демографа А. Лотки, у роботах якого (1907- 39; і пізніше - до 1948) викладені всі основні положення теорії і властивості стабільного населœення.

Застосування моделі стабільного населœення в демографії ґрунтується на трьох властивостях:

1) Стабільне населœення володіє незмінним у часі коефіцієнтом природного приросту населœення; отже зміна його чисельності описується експонентною функцією часу, а стабільне населœення окремий випадок експонентного населœення.

2) Кожному сполученню режиму народжуваності і порядку вимирання відповідає єдинœе стабільне населœення, із властивими йому одному характеристиками режиму відтворення населœення.

3) У населœення, у якому з деякого моменту часу залишаються незмінними режим народжуваності і порядок вимирання, поступово стабілізується і вікова структура. Ця властивість називається властивостей сильної ергодичності, а населœення асимптотически стабільним населœенням.

Стабільне населœення є спрощеним зображенням реальних взаємозв'язків демографічних процесів і вікової структури населœення. Теорія стабільного населœення дозволяє аналізувати закономірності відтворення населœення при різних гіпотезах про тенденції природного приросту населœення. Модель стабільного населœення, як правило, описує населœення якого-небудь однієї підлоги, головним чином жіночого. Між основними кількісними характеристиками стабільного населœення існує тісний зв'язок. Для визначення всіх параметрів стабільного населœення досить задати функцію народжуваності f(x) і функцію дожиття l(x), де x вік. Завдяки моделі стабільного населœення відтворення населœення виступає як цілісний процес, із властивими йому кількісними характеристиками і їх взаємозв'язком, що піддаються математичному розрахунку.

У рамках моделі стабільного населœення режим відтворення описується набором екзогенних (зв'язаних з дією зовнішнього середовища) і ендогенних (породжуваним внутрішнім розвитком людського організму) параметрів.

Екзогенні параметри вікові функції: функція народжуваності f(x) і функцію дожиття l(x) (дорівнює імовірності того, що немовля доживає до деякого точного віку x років), що характеризують відповідний режим народжуваності і режим смертності; можуть бути отримані в результаті статистичного спостереження реального процесу відтворення населœення.

Ендогенні параметри вікова структура населœення C(x), нетто-коефіцієнт відтворення населœення R0, власний коефіцієнт природного приросту r і деякі інші розрахункові величини, що відносяться до стабільного населœення, що відповідає заданим функціям народжуваності і дожиття. Звичайно як узагальнюючі характеристики цих функцій розглядаються відповідні брутто-коефіцієнти відтворення населœення R і очікувана тривалість життя немовляти e0.

Параметри режиму обчислюються окремо для населœення окремої підлоги, але в більшості випадків застосовуються коефіцієнти відтворення жіночого населœення. Так, брутто-коефіцієнт відтворення (жіночого) населœення являє собою середнє число дівчинок, що родила б одна жінка, що прожила до кінця репродуктивного періоду при збереженні протягом її життя сучасних рівнів народжуваності в кожнім віці. Тому що брутто-коефіцієнт відтворення населœення не враховує смертності дочок до досягнення ними віку матері, те він не може розглядатися як показник реального заміщення материнського покоління дочірнім.

Кількісною мірою заміщення материнського покоління дочірнім з урахуванням народжуваності і смертності є нетто-коефіцієнт відтворення населœення. Він являє собою середнє число дівчинок, породжених за всœе життя однією жінкою, що дожила до кінця репродуктивного періоду при даних рівнях народжуваності і смертності. Нетто-коефіцієнт відтворення населœення є узагальнюючою характеристикою відтворення населœення і займає центральне місце в системі коефіцієнтів відтворення населœення.

Дві міри росту чисельності населœення нетто-коефіцієнт відтворення населœення R0 і щирий коефіцієнт природного приросту населœення r, характеризують ті самі зміни, співвіднесені з різними одиницями часу: у першому випадку з довжиною покоління T, у другому зі звичайними календарними мірами часу, як правило з роком. Вони зв'язані між собою співвідношенням:

r =

Значення щирого коефіцієнта природного приросту дозволяє знайти відповідну даному режиму відтворення населœення чисельність населœення P для будь-якого моменту часу t, а саме:

P(t) = P0 * er*t

де e підстава натуральних логарифмів.

За допомогою нетто-коефіцієнта відтворення R0 і щирого коефіцієнта приросту населœення безліч режимів відтворення населœення може бути класифіковане в такий спосіб:

o R0 = 1, r = 0 - простої відтворення, чисельність населœення залишається незмінної в часі;

o R0 > 1, r > 0 - розширене відтворення, чисельність населœення росте;

o R0 < 1, r < 0 - звужене відтворення, чисельність населœення убуває.

Зазначені вище параметри і залежності між ними справедливі для населœення одного (звичайно жіночого) підлоги і можуть бути розраховані як для реального, так і для гіпотетичного покоління. В обох випадках вони застосовні як характеристики відтворення не дійсного, а стабільного населœення, що має постійний режим відтворення населœення. Насправді ж два послідовних покоління ні коли не мають абсолютно однакових режимів відтворення населœення, так само як ніколи не залишаються постійними відтворення населœення, властиві гіпотетичним поколінням у послідовні моменти часу. Чисельність і вікова структура всякого закритого населœення (тобто не підданого міграції) у будь-який момент часу являє собою інтерференцію різних сменявших друг друга до цього моменту режимів відтворення населœення. Відтворення реального населœення в ході безупинної зміни режимів відтворення населœення може бути охарактеризоване як процес: а) зміни в часі вікового складу C(x,t) під впливом взаємодії функцій народжуваності f(x,t) і дожиття l(x,t) (t час) і б) зміни чисельності населœення P(t) у результаті взаємодії всіх трьох функцій: f(x,t), l(x,t) і C(x,t). Мірою зміни P(t) служить коефіцієнт природного приросту населœення k. Він обчислюється як відношення природного приросту населœення до середнього населœення за визначений період часу (t).

Якщо t = T, де T довжина періоду в літах, річний коефіцієнт природного приросту населœення дорівнює

k =

Головними проявами ефективності соціального керування відтворенням населœення є показники економічності і стійкості режимів відтворення населœення.

Економічність режимів відтворення населœення (ціна режиму відтворення) співвідношення демографічних витрат і результатів. Якщо оцінювати результати величиною брутто-коефіцієнтів відтворення населœення, а результати величиною відповідних нетто-коефіцієнтів, то відношення першого до другого, тобто число дівчинок, що у середньому треба родити одній жінці, щоб забезпечити просту заміну материнського покоління дочірнім (r = R / R0, ціна простого відтворення), можна розглядати як міру економічності відтворення населœення. Ця економічність тим вище, ніж ближче ціна простого відтворення до одиниці. Ріст економічності режимів відтворення населœення супроводжує переходу від традиційного типу відтворення населœення до сучасного.

З переходом до сучасного типу відтворення населœення різке зменшення ролі випадкових зовнішніх впливів веде до скорочення частоти й амплітуди коливань режимів відтворення населœення, роблячи цей процес більш стійким, плавним, рівномірним.

Судячи з тому, що чисельність населœення світу, так само як і окремих країнах, протягом цілих великих епох, як правило, росла вкрай повільно, завжди, імовірно, переважали режими, у середньому обеспечивающие відтворень населœення, близьке до простого. Якщо виходити з цих ендогенних параметрів режиму відтворення населœення, як величина нетто-коефіцієнта відтворення чи населœення щирий коефіцієнт природного приросту, вони принципово не відрізнялися від тих режимів, що встановлюються після переходу до сучасного типу відтворення населœення. Відмінність полягає в ефективності, у тім, що ті самі результати виходять ціною різних демографічних витрат. Інакше справа обстоїть з таким ендогенним параметром, як вікова структура, що з підвищенням економічності режимів відтворення населœення, але при збереженні відносної сталості темпів росту чисельності населœення необратимо змінюється (демографічне старіння). У таблиці 1 приведені деякі характеристики вікових структур, що відповідають режимів відтворення населœення, що мають значення R0 = 1, при підвищенні економічності режимів (у даному випадку r = R).

Таблиця 1

Зміна вікової структури стаціонарного населœення в міру переходу до більш економічних режимів відтворення (по А. Коулу і П. Демени, модель Захід)

Ср. продолжительность предстоящей жизни (l0), лет Брутто коэффициент воспроизводства населœения (R) Ср. возраст, лет Доля населœения в возрасте, %
0 29 лет 30 59 лет 60 лет и более
3,163 25,2 46,0 48,6 5,4
2,145 28,9 40,1 51,3 8,6
1,660 31,6 35,7 52,5 11,8
1,373 34,0 32,4 52,7 14,9
1,190 36,0 29,6 52,6 17,7
1,066 38,0 27,4 51,8 20,8
77,5 1,016 40,1 25,6 50,1 24,3

У рамках кожного типу відтворення населœення може існувати безліч режимів відтворення населœення, що відбивають переломлення властивому даному типу загальних рис і закономірностей у разнообразнейших умовах місця і часу. При цьому загальне виявляється більш важливим, чим особливе, у силу чого безліч режимів, властивих різним типам відтворення населœення, можуть майже не перетинатися. Сучасна демографічна ситуація у світі характеризується великою розмаїтістю режимів відтворення населœення. Вона являє собою результат розвитку в глобальних масштабах демографічної революції, що почалася в деяких країнах Західної Європи наприкінці ХVІІ в. і, що завершилася в основному твердженням сучасного типу відтворення населœення тільки в економічно розвитих країнах. У країнах, що розвиваються, демографічна революція почалася значно пізніше, і в них зберігаються основні елœементи традиційного типу відтворення населœення.

Таблиця містить дані про динамік коефіцієнтів відтворення населœення з 1950 року по країнах, що має відповідну статистичну інформацію. Дані таблиці свідчать про те, що в країнах, що розвиваються, переважають перехідні режими відтворення населœення, що забезпечують розширене відтворення населœення з великим запасом, що й обумовлює безпрецедентно швидкий ріст чисельності населœення - т.зв. демографічний вибух. Він збільшує економічні, соціальні й екологічні проблеми розвитку країн, що розвиваються. Тому в багатьох з них проводиться спеціальна демографічна політика, спрямована на зниження народжуваності до рівня, що забезпечує в перспективі просте чи близьке до простого відтворення населœення. Однак можливості такої політики, не підкріплюваної досить швидкими соціально-економічними змінами, виявляються обмеженими, незавершеність демографічного переходу зберігається, і еволюція режимів відтворення населœення йде повільно.

Таблица 2