Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Архитектура IV – малонебезпечні (бензин, фенол).
просмотров - 783

Що шкідливіша речовина, то складніше здійснити захист атмосферного повітря і то нижчий його ГДК. Для кожної речовини встановлюються два нормативи: максимальна разова і середньодобова.

Максимальна разова ГДК встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини через подразнення органів дихання за короткочасного впливу (до 20 хв.) атмосферних забруднень. Оскільки концентрація забруднень в атмосферному повітрі не є постійною в часі та змінюється залежно від метеорологічних умов, рельєфу місцевості, характеру викиду, разові проби повітря слід відбирати кілька разів на добу впродовж 20-30 хв. Найвище значення забруднюючих речовин у повітрі, отримане завдяки аналізові багаторазово відібраних проб, називають максимальною разовою концентрацією. Середньодобова ГДК встановлюється для попередження негативного впливу на людський організм протягом цілодобового використання повітря. Середньодобова концентрація визначається як середньоарифметичне значення разових концентрацій у пробах атмосферного повітря впродовж 24 годин безперервно або з рівними інтервалами між відборами. Стоит сказать, что для недопущення викиду в атмосферу понаднормативних об’ємів шкідливих твердих речовин розроблено нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у атмосфері населœених пунктів (див. Додаток 2).

Використовуються два типи ГДК: у повітрі робочої зони (ГДК р.з.) і населœеного пункту (ГДК н.п.). ГДК р.з. – це концентрація, яка за щоденного 8-годинного перебування (крім вихідних днів) на роботі (не більш як 41 годин на тиждень) протягом усього робочого стану не може спричинити захворювань чи відхилень у стані здоров’я людей для нинішнього та наступного поколінь. ГДК н.п. враховує перебування людей цілодобово. Всі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони порівнюються з максимальними разовими (протягом 30 хв.), а в повітрі населœеного пункту – із середньодобовими за 24 години.

Різні токсичні речовини можуть чинити подібний несприятливий вплив на організм. У таких випадках відбувається ефект сумації, або синœергізму. Його мають фенол і ацетон; валеріанова і капронова кислоти; озон, діоксид азоту і формальдегід та ін. Наприклад, фонова концентрація ацетону і фенолу відповідно 0,345 і 0,009 мг,м3, тоді як ГДК ацетону 0,35, а ГДК фенолу – 0,01 мг/м3, тобто обидві речовини наявні в концентраціях менших, ніж установлені для них ГДК. Одначе цим речовинам властивий ефект сумації, тобто їхня сумарна концентрація (0,345+0,009= 0,354) вища, ніж будь-яка з ГДК, установлена для кожної речовини окремо. А це означає, що забруднення повітря перевищує допустимі норми.

Нормування викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих викидів цих речовин в атмосферу (ГДВ). ГДВ – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населœеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує гранично допустимі їх концентрації для населœення, рослинного і тваринного світу, якщо немає більш жорстких екологічних вимог і обмежень. Одиниця виміру ГДВ грам на секунду (1 г\с) – встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери за умови, що викиди шкідливих речовин від цього джерела і від сукупності інших джерел з урахуванням розсіювання їх в атмосфері не створять приземної концентрації шкідливих речовин, яка перевищить ГДК.

Нормування скидів забруднюючих речовин у водны об’єкти навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих скидів речовин із стічними водами (ГДС). ГДС – це маса речовин у стічних водах, максимально допустима до відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті. ГДС встановлюється з урахуванням ГДК в місцях водоспоживання, асиміляційних властивостей водного об’єкта і оптимального розподілу маси речовин, що скидаються, між водокористувачами, які скидають стічні води. Гранично допустима концентрація домішок у воді водного об’єкта – це такий нормативний показник, який включає несприятливий вплив на організм людини і можливість обмеження чи порушення нормальних умов господарсько-питного, побутового та інших видів водокористування. Як і для атмосферного повітря, встановлено окреме нормування якості води, хоча принцип тут інший і пов’язаний із категорією водокористування:

1 – господарсько-питного водопостачання населœення і підприємств харчової промисловості;

2 – культурно-побутового призначення (для купання, спорту, відпочинку населœення);

3 – рибогосподарського призначення – для збереження і відтворення цінних видів риб, які мають високу чутливість до кисню;

4 – рибогосподарського призначення для інших видів риб.

Для кожної з цих категорій встановлено нормативи на якість води у місцях водокористування (див. Додаток 3).

Важливими заходами щодо збереження ґрунтів є гігієнічне регламентування їхнього забруднення. Розроблено методичні рекомендації щодо встановлення ГДК хімічних речовин у ґрунтах. Гранично допустима кількість (ГДК) речовин, що забруднюють ґрунти означає частку хімічної речовини, що забруднює ґрунти, мг/м3, і не справляє прямої або опосœередкованої дії, включаючи віддалені наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людини. Значення ГДК деяких хімічних речовин в ґрунтах наведено в додатку 4.

Нормативи викидів і скидів для підприємства встановлюються в сукупності значень ГДВ (ГДС) для окремих діючих і тих джерел забруднення, що проектуються чи підлягають реконструкції. Для останніх нормативи визначаються на різних стадіях проектування об’єктів. Для тих об’єктів, що вводяться в дію, нормативи ГДВ і ГДС повинні бути забезпечені на момент прийняття їх в експлуатацію.

При викидах (скидах) у навколишнє середовище речовин, для яких не встановлено ГДК, органи охорони природи мають право прийняти рішення про зупинœення роботи підприємств або їхніх окремих виробництв. Введення в експлуатацію нових виробництв, у викидах (скидах) яких містяться речовини без встановлених ГДК, заборонено.

ГДВ встановлюються для кожного джерела забруднення атмосфери на діючому підприємстві за умови, що викиди шкідливих речовин від одного або сукупності джерел населœеного пункту з урахуванням перспективи промислового розвитку і розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері не створять приземну концентрацію, що перевищує ГДК. У разі, коли значення ГДВ з об’єктивних причин на підприємстві не можуть бути забезпечені, виконується поетапне скорочення викидів забруднюючих речовин до значень, які забезпечують додержання ГДВ.

Стоит сказать, что для неорганізованих викидів і сукупності дрібних джерел (вентиляційні викиди з одного виробничого приміщення) встановлюють сумарні значення ГДВ. При визначенні ГДВ для джерела забруднення атмосфери враховують одержані розрахунковим або експериментальним методом значення фонових концентрацій забруднюючих речовин у повітрі від інших джерел (у тому числі і від автотранспорту) міста або іншого населœеного пункту.

Значення фонового забруднення атмосфери включає забруднення, яке виникло в результаті транскордонного переносу шкідливих речовин, що має певне значення для прикордонних регіонів.

Матеріали щодо ГДВ і ГДС, які подаються на погодження і затвердження, передбачають наявність клопотання, пояснювальної записки, результатів розрахунків нормативів ГДВ і ГДС, заходів щодо дотримання встановлених нормативів тощо.


Читайте также


  • - IV. Стеноз a. pulmonalis

    III. Атрезия трехстворчатого клапана А. Встречаемость: 2-5% больных с синими пороками сердца. Б. Анатомия. 1. Присутствуют четыре основные аномалии: 1) атрезин трехстворчатого клапана, 2) ДМПП, 3) гипоплазия ПЖ, 4) ДМЖП. Кровь обычно поступает в ПЖ через ДМЖП. 2. У 30% больных... [читать подробенее]


  • - IV. Дефекты межжелудочковой перегородки (ДМЖП)

    III. Полный (открытый) предсердно-желудочковый канал А. Эмбриология: выраженные дефекты развития эндокардиальных валиков. Б. Патология. 1. Значительный атриовентрикулярный дефект, включающий как меж-предсердную, так и межжелудочковую перегородку. 2. Патология... [читать подробенее]


  • - Базилика Максенция-Констрантина в Риме, нач. IV века

    Это одно из лучших достижений строительного искусства римлян: «Все великолепные сооружения Максенция, как храм Ромы (Urbis) и базилику, сенаторы посвятили за заслуги Флавию [Константину]….» (Аврелий Виктор, О цезарях, 40, 26) (рис. 10.25). Здесь цилиндрические своды, пересекаясь,... [читать подробенее]


  • - Культовые и мемориальные сооружения IV в. до н. э.

    Храм Артемиды в Эфесе был перестроен вскоре после пожара 365 г. до н. э. архитектором Дейнократом. План грандиозного диптера VI в. до н. э. был в ос­новном сохранен, лишь стилобат был поднят на несколько ступеней. Низ колонн, как и в ар­хаическом храме, был украшен богатыми... [читать подробенее]


  • - IV. Мировая система. Проблемы глобализации. Место России в мировом сообществе.

    Предупреждение и разрешение социальных конфликтов. Стадии развития конфликтов. 1. перевес одной из сторон позволяет навязать более слабому свои условия прекращения конфликта. 2. борьба идет до полного поражения одной из сторон 3. затяжной характер из-за недостатка... [читать подробенее]


  • - Комплекс мужского костюма на вторую половину XIVв. - начало XVвека.

    1) Брэ. Шьется из белого льна. Перед пошивом обязательно постирайте и прогладьте купленную ткань! Лён имеет неприятную особенность «садиться», то есть ваша одежда после пошива может уменьшится в размерах под воздействием влаги. Длина до колен или чуть выше. Крой: ... [читать подробенее]


  • - РАЗРЕЗ IV

    РАЗРЕЗ II РАЗРЕЗ IV 3 I II 4 5 15,0 15,0 3,8 5,3 5,3 7,5 5,3 3,8 Рис.2.3.Поперечные профили земляного полотна первого варианта реконструкции обгонного пункта ВАРИАНТ 2 РАЗРЕЗ I I II 4 5 15,0 15,0 3,8 5,3 5,3 7,5 3,8 I II 4 5 15,0 15,0 3,8 5,3 5,3 7,5 3,8 Рис.2.4.Поперечные... [читать подробенее]


  • - XII—XIV вв.

    1 — дворец; 2 — аркада теремца (фреска Кнево-Софийского собора); 3 — трехэтажный столп с шатром; 4 — крещатая крыша; 5 - бочечная крыша на тереме (Радзивилловская летопись) 6 - бочечная крыша, гульбище, вышка (Хроника Амратола) 7 - 9 - кубоватые крыши (Радз. лет.) 10 -... [читать подробенее]


  • - XII—XIV вв.

    1 — дворец; 2 — аркада теремца (фреска Кнево-Софийского собора); 3 — трехэтажный столп с шатром; 4 — крещатая крыша; 5 - бочечная крыша на тереме (Радзивилловская летопись) 6 - бочечная крыша, гульбище, вышка (Хроника Амратола) 7 - 9 - кубоватые крыши (Радз. лет.) 10 -... [читать подробенее]


  • - IV. Вестибулярная система

    Это сенсорная система, которая информирует тело о положении его частей в пространстве и раздражителями этой системы являются : /.Изменение положения головы 2.Наклоны - 3.Прямолинейное и угловое ускорения. 4,Вращение и гравитационное поле земли. :;::, Рецепторы вестибулярной... [читать подробенее]