Open Library - открытая библиотека учебной информации

Открытая библиотека для школьников и студентов. Лекции, конспекты и учебные материалы по всем научным направлениям.

Категории

Архитектура Вступ до теми
просмотров - 168

Завдання

1. Яка роль основних логічних законів при редагуванні тексту документа? Навести приклади.

2. Які загальні вимоги до документа?

3. Назвати етапи роботи над службовим документом.

8 Помилки та їх види. Коректурні знаки. Комп’ютерна коректура

8.1 Вступ до теми.

8.2 Значущість помилок.

8.3 Вага помилок.

8.4 Загальна класифікація помилок.

8.4.1 Інформаційні помилки.

8.4.2 Модальні й фактичні помилки.

8.4.3 Темпоральні, локальні й ситуативні помилки.

8.4.4 Семіотичні помилки.

8.4.5 Відображувальні і значеннєві помилки.

8.4.6 Тезаурусні помилки.

8.4.7 Сприйняттєві й атенційні помилки.

8.4.8 Копіювальні помилки.

8.4.9 Нормативні помилки.

8.5 Реконструкція помилок реципієнтами.

8.6 Коректурні знаки.

8.7 Типові коректорські помилки.

8.8 Комп’ютерна коректура.

У період становлення редагування розглядали як процес, що не може бути розмежований на окремі складові. У ньому як неподільному процесі виділяли такі синтетичні методи як вичитування, скорочення, опрацювання та перероблення, наголошуючи при цьому на методах виправлення. Поступово цей синтетичний підхід зазнав певних змін: редагування продовжували розглядати як єдиний процес, проте наголос ставили вже не на виправленні, а на аналізі авторського оригіналу. Із незначними змінами такий підхід зберігся дотепер.

Науковці вважають, що такий підхід є вірним лише частково. Справа в тому, що редагування не є неподільним процесом. Навпаки, редагування складається з двох повністю рівноправних процедур – аналізу (контролю) та виправлення (реконструкції) авторського оригіналу. Стосовно цих процедур можна сказати, що аналіз (контроль) – це процедури пошуку, фіксації та локалізації помилок у повідомленні, а виправлення (реконструкція) – це процедури видалення у повідомленні помилок, виявлених у процесі контролю.

Помилка – це об’єктивне відхилення, яке є різницею між неправильним компонентом повідомлення та його нормативним і правильним поданням. Іншими словами, помилка – це об’єктивне відхилення, яке доповнює правильний компонент повідомлення до неправильного (помилкового). Звичайно, таке доповнення може бути зі знаком „+”, і зі знаком „-”.

8.2 Значущість помилок

Помилки можуть бути значущими (тобто істотними) та незначущими (неістотними). Їх значущість визначають залежно від того, наскільки вони впливають на процеси сприймання і зрозуміння: коли помилки лише незначно знижують швидкість сприймання, вони є незначущими; коли ведуть до неправильного, тобто нетотожного авторському, розуміння або роблять його неможливим взагалі, вони є значущими.

Приклад 1. У повідомленні в реченні Партизани не розпочали бойові дії автор через недогляд випадково пропустив частку не. Без сумніву, в реципієнта виникне суттєве відхилення від того образу, який хотів передати автор, а тому така помилка буде значущою.

Приклад 2. Автор, погано знаючи лінгвістичні норми, написав слово прикрасний (замість прекрасний). Очевидно, що реципієнт правильно розпізнає і сприйме це слово, відзначивши для себе наявність помилки (така помилка буде незначущою).